Карпилівка Oнлайн

Стрільська реліквія: давня ікона «Богородиці Одигітрії з пророками» храму Покрови Богородиці

Завтра православні християни святкуватимуть свято Покрови Богородиці. В селі Стрільськ знаходиться відбудована церка Покрови Богородиці, тому для стрільчан це ще й храмове свято. Видання «Карпилівка Онлайн» приєднується до привітань з цього приводу! А цією статтею ми розповімо про одну з релігійних реліквій Сарненського району, яка походить зі Стрільського храму Покрови Богородиці – про ікону «Богородиці Одигітрії з пророками», 1595 року фундації Анни з князів Гольшанських, Кирдедеєвої, Рильської (за іншими джерелами фундації Анни з князів Гольшанських Мильської*).

Єдину згадку про неї і єдиний опис, доступні в мережі Інтернет, можна знайти в роботі «Волинський іконопис як об’єкт дослідження, реставрації та експонування» (розміщена в мережі 25.06.2011 автором під псевдонімом IR).

Це досить грунтовна і об’ємна дипломна робота з мистецтвознавства про волинський іконопис, де розглядаються питання його походження, розвитку, мистецької цінності, історії збирання, експонування та ін. Повністю текст цієї роботи можна звантажити за цим посиланням. Згідно роботи, ікона зберігається в Рівненському краєзнавчому музеї. Ми ж далі наведемо тільки ті уривки праці, які стосуються згаданої ікони зі Стрільська (текст в лапках) і елементарні коментарі для цілісного розуміння (текст курсивом або виділений квадратними дужками).

В праці «Волинський іконопис як об’єкт дослідження, реставрації та експонування» автор описує історію розвитку іконопису загалом. Згадує становлення візантійського іконопису, як осередку, звідки на Київську Русь разом з християнством потрапили і ікони:

«Для зображення Марії візантійці створили багато варіантів, через які розкривається її надзвичайна любов до Ісуса як свого сина і як до Бога. Це сидяча Одигітрія (Провідниця), або Богородиця Ніжності (та, що молиться, і та, що милується)…»

Ось детальний опис типових образів Богородиці Одигітрії:

«…Богородиця Одигітрія (із грецького Odigitria – путівниця, провідниця) – це тип поясного, рідше доколінного зображення Богоматері із сидячим Дитятком Ісусом, котрий правицею благословляє, а лівою рукою тримає сувій (іноді книгу, що відповідає іконографічному типу Христа Пантократора (Вседержителя).

Прикладами найдавніших шедеврів релігійного малярства Волині княжої доби є ікони: Богородиці Одигітрії з церкви Покрови у Луцьку (Київ, Національний художній музей) та з Успенської церкви в Дорогобужі (Рівне, краєзнавчий музей)…»

Автор характеризує ікону Богородиці зі Стрільська, як монументальну та визначає її місце в класифікації українського іконопису. Зазначається датування ікони – 1595 рік та походження: «фундація Апки з князів Гольшанських, Кирдереєвої, Рильської [князі Гольшанські, які посідали в Дубровиці, тривалий час володіли землями Стрільська. Про це є згадка в роботі Теодоровича М. І. «Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии», див. Т.2, 4-й благочинний округ Рівненського уїзду, стор. 625 (посилання на роботу)]»:

«…Український іконопис, як відомо розвивався у двох напрямках. Перший з них … склав комплекс іконопису… [другий напрямок:] Починаючи щонайпізніше від другої половини XV ст. – унікальна, відома лише на українському ґрунті пізньосередньовічна його версія: триєдиний ансамбль у складі ядра – іконостасу, доповненого монументальними композиціями «Страстей» і «Страшного Суду». Присутність серед волинських ікон XVI ст. декількох богородичних, втім також монументальної «Богородиці Одигітрії з пророками» 1595 року з фундації Апки з князів Гольшанських, Кирдедеєвої, Рильської, з церкви Покрову Богородиці у Стрільську, у вкладеному написі якої, зазначено її походження волинським…»

Далі в роботі йде детальніший опис ікони з церкви Покрови Богородиці в Стрільську. Тут визначається її унікальність для малярства Волині (зображення Богородиці в оточенні пророків) та висувається теза про використання давніх ікон княжої доби поруч з Дорогобузькобю іконою як зразків для написання ікони зі Стрільська:

«…Досить вільна інтерпретація зразка традиції Дорогобужзької ікони [в роботі ця ікона згадується як зразок для написання новіших ікон] виступає також у згадуваній «Богородиці Одигітрії» з Стрільська. У спадщині малярства Волині вона насамперед повинна бути відзначена як мало не унікальний зразок зображення Богородиці в оточенні пророків. Рідкісна для Волині тема прославлення Матері втіленого Бога через пророків виступає у поєднанні з класичною іконографією Одигітрії. Зіставлення з дорогобужзьким взірцем дає досить своєрідний результат, оскільки виказує як наслідування певних елементів традиційної іконографії, так і досить самостійну і майже незалежну інтерпретацію окремих деталей.

Попри монументальний лад постаті Богородиці, її фігура загалом мало нагадує спільний прототип відповідного кола пам’яток й безпосередньо виводиться з інших взірців новішого походження. Як завжди у пізнішій українській іконографії відмінним є також тип лику Марії – хоч загалом досить округлий, але широкий, як її монументальна постать. Проте на відміну від розглянутої ікони з церкви у Стаднику [ікона-зразок для новіших іконописів, згадується в роботі раніше], стрільська засвідчує звернення до давніх традицій також у трактуванні лику Богоматері. При всій цілком очевидній відмінності типу, він демонструє те ж активне розроблення рельєфу чола та близький спосіб передачі очей і носа, природно, інтерпретованих у дусі актуального етапу розвитку мистецької традиції на місцевому ґрунті. Трактування очей з прорисованими тонкими паралельними чорними лініями бровами, окресленими чорною лінією верхніми повіками, коричневим підмальовком на місці очного яблука й лише прокресленою чорною лінією з штрихами нижньою повікою у найзагальніших рисах нагадує відповідні прийоми Дорогобужзької ікони й не полишає місця для сумнівів у тому, що за Стрільською іконою так само стоїть традиція використаного оригіналу княжої доби.

Цей висновок, отриманий у результаті глибшого дослідження пам’ятки в контексті її пов’язань у мистецькій культурі Волині, зобов’язує переглянути окремі моменти її інтерпретації у раніших публікаціях, в яких наголошувалось на елементи молдовського походження в іконі…»

Далі в своїй роботі автор розглядає давніх волинських іконописців та історію дослідження волинського іконопису. Загалом автор наводить беззаперечні факти що іконопис Волині в цілому не досліджені: «…інтерес до культурної спадщини України, що пожвавився лише у 60-ті роки, практично не торкнувся давнього малярства Волині. Щоб пересвідчитись у цьому достатньо переглянути шеститомну «Історію українського мистецтва», де волинському іконопису відведено декілька рядків»…»

Втім згадує і позитивні тенденції до його вивчення: «…намітився стійкий інтерес до волинського іконопису з боку шанувальників мистецтва та мистецтвознавців. Починаючи з 1994 р. у Луцьку проводяться щорічні конференції з питань дослідження та реставрації волинського іконопису, організовані Музеєм Волинської ікони та Волинським краєзнавчим музеєм…»

В цій роботі згадуються інші ікони з Сарненської оруги – з села Кураш. А також цінні факти про давній іконопис у віддаленому містечку Ратне (Волинська область).

 * Історія української культури, Том 2 (Українська культура XIII — першої половини XVII століть), Розділ 4. Українська культура на переломі (друга половина XVI — перша половина XVII ст.), Розділ «Культурно-національне відродження», 4.12. Образотворче і декоративно-ужиткове мистецтво (В. С. Александрович). Київ — 2001: «…датована 1595 р. монументальна “Богородиця Одигітрія з пророками” з церкви Покрови Богородиці у Стрільську фундації Анни з князів Гольшанських Мильської — єдина пам’ятка з документованим походженням із середовища княжої верхівки Волині. Вона, безперечно, наслідує іконографічний тип, найкращим зразком якого є ікона з церкви св. Параскеви в Буську. Тісний взаємозв’язок обох пам’яток беззаперечний, що ставить питання про їхні спільні корені, які, мабуть, слід шукати поза межами українських земель».

Фото в заголовку: Вид на Свято-Покровську церкву в селі Стрільськ, джерело: Гугл Карти, автор: Grey Fish

p.s.

Описані вище факти згадуються в мережі в єдиному джерелі – в роботі «Волинський іконопис як об’єкт дослідження, реставрації та експонування», а тому потребують перевірки. Тому до автора роботи та людей обізнаних з тематикою цієї публікації, якщо ви читатимете ці рядки відгукніться, будь ласка, для допомоги (наші контакти).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Маленька перевірочка) Будь ласка, введіть правильне число * Ліміт часу вичерпаний. Будь ласка, перезавантажте CAPTCHA.